Польові нотатки: Тиждень 7 — Неділя

Вони прийшли вночі…

Ці істоти… Те, як вони рухалися, як верещали — здавалося, що сам ліс породив їх, створив, щоб вони полювали на нас.
Тепер я розумію. Ми ніколи не мали шансів повернутися з п’ятого. Ліс знав. Завжди знав. Він чекав.

Усіх більше немає. Антон, Луї… всі. Кулі були марні.

Я залишився один. Я чую їх — шкребуть, шкребуть у двері. Вони вже довго не витримають.У мене ще є кілька гранат. Можливо, вдасться замінувати це місце, забрати цих виродків із собою.
Незнайомцю, якщо ти це читаєш, ти маєш повернутися до Арки. Попередь всіх про те, що насувається. Часу більше немає!